"But nothin' lasts forever, even cold november rain..." (c) - 4 Травня 2008 - Щоденник - Аль†ернатива є завжди...



Розділи щоденника

Щоденник Girlfriend [33]Me inside [1]
Щоденник злосної Адмінші

Календар

«  Травень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Логін:
Пароль:

Пошук

Друзі сайту

http://www.potoybichya.pp.net.ua/ Сайт групи default Розважальний Портал - УКРАЇНСЬКА СВИНОФЕРМА)))

Міні-чат

500

Статистика

Зараз на сайті

Всього OnLine: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Користувачі:
AL†eRnativE

Щоденник

Головна » 2008 » Травень » 4 » "But nothin' lasts forever, even cold november rain..." (c)
"But nothin' lasts forever, even cold november rain..." (c)
17:56
'Cause nothin' lasts forever
And we both know hearts can change
And it's hard to hold a candle
In the cold November rain

"Ніщо не триває вічно..." - стверджує Ексл Роуз. Його голос пронизує мене до глибини серця, а слова змушують задуматися над багатьма речами...
Що у цьому світі є вічним? Усе живе рано чи пізно помирає... І люди, і тварини, і рослини... І ти, і я колись покинемо цей світ. Наша душа помандрує незвіданими просторами, зараз ми навіть уявити не можемо, якими... Мабуть, хто як прожив життя, який відпочинок заслужив, той туди і піде...
Мені страшно... Я боюся смерті, бо я боюся невідомого. Невідомість і невизначеність - це, напевно, два найстрашніші стани, в яких може перебувати людина...

Як часто я змінюю думку? В принципі, рідко... Бо коли я вже щось вирішила для себе, отже, я вже зважила всі pro and cons. Але ж у житті всяко буває...
Sometimes I need some time...on my
own
Sometimes I need some time...all alone
Everybody needs some time...
on their own
Don't you know you need some time...all alone

Чи часто ми розмовляємо з собою? Зі своїм внутрішнім "я"? Чи узгоджені наші думки, погляди, смаки? Чи приділяємо ми собі достатньо уваги? Звичайно, гарний одяг і дорога косметика немає до цього жодного відношення...

Розмовляю з собою... Моє Я каже, що я егоїстка, а я йому перечу... Так важко визнавати свої помилки. Важко чи соромно? Мабуть важко тому, що соромно... Але я сильна і я зможу. Я пройду через це. Я хочу жити в гармонії з собою. І лише так я зможу досягти гармонії зі світом. А хіба не це є покликанням людини?




Категорія: Me inside | Переглядів: 255 | Додав: Lacrima | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email:
Код *: